Стефан Бохонюк

12Наш брат Стефан Якович Бохонюк, ревно служив дияконом Православної церкви в селі Богушівка на Волині. У той час Біблія була недоступна простому парафіянинові. Слово Боже він міг читати тільки в Псалтирі. Псалми Давида своїм внутрішнім духовним змістом пробуджували в ньому глибоке благоговіння. Стефан звернувся до священика із проханням дати йому можливість читати Біблію, що, як він згадував, постійно притягувала з непоясненою силою. Той рішуче відмовив і загрозливо застеріг, що людина, яка не має церковного сану не повинна і для неї небезпечно читати цю Книгу… І все-таки ревне бажання читати Біблію, дивовижним чином було ублаготворено... З цього, Богом даного благодатного часу, Стефан Бохонюк заглибився в ніким не замутнені, чисті «води» Святого Писання. Істина неспотвореного Слова Божого з'явилася для нього Одкровенням, про яке він уже не міг мовчати. Зміцнений Святим духом Істини, він сміливо свідчив Мудрість Слова всім, кого Бог посилав на його шляху. Церковнослужителі віддали його на своє судилище. І в 1911 році, з подачі Волинської Православної єпархії, Окружним судом міста Луцька за духовні християнські переконання він був засуджений на вічне заслання в Сибір. Дружині, яка залишилась із трьома дітьми, церковники видали лист розлучення... Перебуваючи в засланні, він, виходячи з вірного розуміння пророчих одкровень, пише лист цареві, у якому попереджує про швидке насування великих «землетрусів», які приведуть незабаром до неминучого падіння його і його імперії. У листі відкрито говорив, що наступає час, коли всі правлячі династії будуть безповоротно звергатися. За це він був посаджений в одиночну камеру. Повертаючись в 1917 році з заслання разом з більшовиками, і слухаючи їхнє: «мы старый мир разрушим до основанья..." він і їм пророчо засвідчував, що без визнання Істини Волі Бога, насильницька зла система залишиться ще більш жорстокою. Вдома успішно користуючись встановленою тут волею, проповідував відкриту в Христі Істину в навколишніх селах і містах. Ті, хто серцем і розумом сприймали Волю Бога, згуртовувались в Християнські Зібрання, в яких досліджували і вивчали Слово Боже, щоб неухильно його виконувати. Християнська громада успішно поширювалася і ставала відомою за її межами. У середині 20-х років він організував і редагував видання «Беседа друга», потім «Нова правдива дорога життя», примірники якого, згідно встановленого порядку, надсилались в наукові бібліотеки Варшави і Львова Видавець мав тісний зв'язок з польським журналом «Wolna mysl religijna», що видавався колишнім капеланом Г. Сміловським у Кракові, також і з американським журналом «Пророче світло». Під час війни й після її завершення, і з приходом нової влади, настала похмура й важка пора атеїстичного засилля. Державна матеріалістична ідеологія переслідувала Віровизнання, яке стверджується на Волі Єдиного Бога - Десяти Заповідях, раціональному Вченні Ісуса Христа, Вірі в здійснення Царства Бога у свідомості людини, і людства на землі. Християнська Громада» була піддана жорстоким гонінням. Багато хто з її членів були або репресовані або вивезені в Сибір. Сам Стефан Бохонюк загинув мученицькою смертю в 1943 році від рук убивць, які були жалюгідним знаряддям сліпої політики насильства того жорстокого часу. Брат Стефан БОХОНЮК залишався служителем Християнської Громади до кінця свого земного життя  
Видання Стефана Бохонюка​​​скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно
+1

   Система Orphus

Добавить комментарий

Оставить комментарий