Воскресіння Христа в Людині.

   Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб всякий віруючий не загинув, але мав життя вічне (Иоан. 3: 16)

 

Ісус Христос, Божественний Учитель, говорив: "Я дорога, істина і життя" (Иоан. 14:6), Бо як Отець має життя в Самому Себе, так і Синові дав мати життя в Самому Собі. (Иоан.5: 26; 6: 57)  «Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерті повік»!

( Иоан.8: 51; 5: 24). Христос має життя в Самому Собі і Сам є життям, і дає життя тим, хто виконує Слово Його. Маючи життя в Самому Собі, чи міг Він померти? У багатьох же місцях Біблії говориться про смерть Його. Як відкриває це апостол? Син Божий, Ісус Христос, в Його духовній суті був непідвладний смерті: «знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не помирає: смерть вже не має над Ним влади. Бо що Він помер, то помер одного разу для гріха; а що живе, то живе для Бога. Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, живими ж для Бога в Христу Ісусові, Господеві нашому" (Рим.6:9-11).

Померши для гріха, став досконалим, істинним Сином Божим і Сином Людським. «І, вдосконалившись, став для усіх слухняних Йому винуватцем спасіння вічного».(Євр.5:9) Померти для гріха, стати непідвладним гріховним спокусам, духовно відродитися для праведності і жити для Бога!  – Ось те правдиве спасаюче воскресіння. Для цього слід прийняти явлену у Вченні Христа повноту Волі Бога, жити у Святості Духу Його Істини. І « дорогою життя мудрого (йти) вгору, щоб відхилитися від шеолу внизу» – себто, звільнитися від пекельних мук гріхів беззаконня. ( Пр.15:24).

Він Первісток серед мертвих, тому що усі люди, знаходячись в "Адамовській", плотській непокорі, порушили Волю Бога і стали духовно мертві. Але "Як в Адамі усі помирають, так в Христі усі оживуть»(1Кор.15:20-22). Як в Адамовій непокорі Богові всі духовно і буквально помирають, так в покірливості Христу усі духовно оживають для життя вічного. У Христі Ісусі явилося світу перше одкровення духовного відродження – воскресіння людини з його мертвого, гріховного стану.

 Христос Первісток  а ми йдемо за Ним. У Його істинному воскресінні Він відкрив нам дорогу спасіння і життя вічне.

У чому суть життя вічного?  «Ото є вічне життя, щоб пізнали Тебе – єдиного правдивого Бога, і посланого Тобою Ісуса Христа» (Iван.17:3) А знати Бога - це повна праведність: "щоб, як гріх царював до смерті, так і благодать запанувала через праведність до життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим (Рим.5: 21). Бо кого Він передбачив, тим і зумовив бути подібними до образу Сина Свого, щоб Він був первородним між багатьма братіями". (Рим.8:29). Усі ми грішні, отже, мертві, а оживаємо в Христу, померши для гріха, розіпнувши гріх в собі: " і вас, які були мертві в гріхах і в необрізанні плоті вашій, оживив разом з Ним, простивши нам усі гріхи". (Кол.2:13-14). " Але ті, які Христови розіпнули плоть з пристрастями і похіттю "  (Гал. 5:24). І тоді ". носимо в тілі мертвість Господа Ісуса, щоб життя Ісусове відкрилося в тілі нашому" (2Кор. 4.10). ".

Я розіп’явся з Христу, і вже не я живу, але живе в мені Христос". - говорить апостол. (Гал.2:19-20). І тому він мав підставу сказати нам : «наслідуйте мене, як я Христа».(1Кор.4:16)  « Переможцеві дам споживати від дерева життя, яке посеред раю Божого». (Об. 2:7) «Перемагаючий не потерпить шкоди від другої смерті» (Об. 2:11)   Перемагаючому дам сісти зі Мною на престолі Моєму, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його.(Об. 3:21; 2:17; )

«Закон і пророки до Іоанна; з цього часу Царство Боже благовіститься і всякий зусиллям входить в нього» (Лк.16:16). Силою духа Господнього, здолавши і підкоривши своє життя святості Волі Бога, сказати слідом за апостолом Павлом: « Живу вже не я, а живе в мені Христос » (Гал.2:20)

Христос помер для гріха. Кожен, хто належить Христу, також з Ним повинен померти для гріха, розпинати гріх в собі. Йти  Його дорогою спасіння, як говорить апостол: «я кожного дня помираю» (1Кор.15:31),  щоб пізнати Його, і силу воскресіння Його, і участь в стражданнях Його, уподоблюючись смерті Його, щоб досягти воскресіння мертвих. [Говорю так] не тому, щоб я вже досяг, або удосконалився; але прагну, чи не досягну я, як досяг мене Христос». (Філ.3: 11; 1Кор.15: 31)

Справа спасіння – це постійне, щоденне зусилля в прагненні до духовної досконалості, відкритої нам в Ісусі Христі. Це спрямованість до святості Царства Божого усередині нас, яке « силою береться, і ті, хто застосовують зусилля захоплюють його» (Мтф.11: 12)

  Часто чуємо: увірував – і ти спасенний; інакше б не говорив Христос терпіти до кінця, щоб спастися, а ап. Павло: «нині ближче до нас спасіння, ніж коли ми увірували». (Рим.13:11 і в 1 Фес.5: 8). Віра людини не завжди є ознакою її спасіння. Адже : «і біси вірують, і тремтять»(Як. 2:19).

Але що ж сталося на голгофі?

Там не Христос розпинав гріх, а Христа розіпнули! Там стався найбільший злочин людства – облудлива релігія, об'єднана з язичницькою владою і підтримана осліпленим нею народом, не прийняли волю Бога, Його любов. Але Христа убити не могли, тому вирішили знищити Його тіло. У всіх чотирьох Євангеліях говориться, що Ісус на хресті "випустив дух" ( Мф.27:50; Мр.15:35; Лк.23:46; Іоанн.19:30 ). І мертвим став не Він, а тіло Його. «Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва» ( Як.2:26 )  Тіло ж Його – Церква Його       (Єф.1:22-23; 4:12; Кол.1:18,24; 1Кор.6:15,19; 11:29; 12:27), яку у той час складали учні, апостоли. Вони-то, втративши віру, розбіглися, розпорошилися і в певному розумінні померли, (Мф.26:31), оскільки до останнього сподівалися, що Він очолить земне царство, прийме світську владу. І ось земне, тілесне життя Христа закінчилося,  а царювання немає… " Ісус сказав їм у відповідь: зруйнуйте храм цей, і Я в три дні споруджу його. А Він говорив про храм тіла Свого. Коли ж воскрес Він з мертвих, то учні Його згадали, що Він говорив це, і повірили Писанню і слову, яке сказав Ісус" (Иоан.2:19,21-22 )

Живий Христос звів, відродив Тіло Своє, бо тільки живий може відновити, воскресити життя. Він воскрес в них і вони в Ньому. В них відродилася Віра в  Слово, – в Премудрість благовістя спасіння, яке чули вони...  І являвся Христос  Своїм воскресінням тільки учням. Ніхто інший бачити Його не міг. Він прийшов в тілі Своєму – в учнях Своїх. Як Він воскрес? – Воскресли вони і Він воскрес в їх воскресінні!  Тому що Слово, посіяне в них, проросло, прийшло повне прозріння, настав ранок нового, великого Дня Його явлення світу. Бо Божу Любов і Премудрість Його Слова окови смерті утримати не можуть. «Так само і воскресіння мертвих. Сіється в тлінні, встає в нетлінні; сіється в неславі, встає у славі; сіється в немочі, встає в силі; сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне. (1Кор.15:42,44).

Про це говорив і апостол Петро: « але Бог воскресив   Його, розірвавши окови смерті, тому що їй неможливо було утримати Його (Деян. 2:24). Являючись учням і пояснюючи Писання, Христос тим самим творив Тіло Своє, спочатку воскресивши його. 18 «Не залишу вас сиротами; прийду до вас. 19 Ще трохи, і світ вже не побачить Мене; а ви побачите Мене, бо Я живу, і ви будете жити». [Бо в їх воскресінні  побачать Христа, – бо Він живий в них, в їх свідомості і серці, в їх духовному образі мислення і в святості  їх життя).

«Того дня дізнаєтеся, що я в моєму Батькові і ви в мені і я у вас. Хто має Мої заповіді і виконує їх, той Мене любить. А хто мене любить, того полюбить і Мій Батько, і я полюблю його і з'явлюся йому Сам…Ісус сказав: Якщо хто любить Мене, той виконає Моє слово; і Мій Батько полюбить його – і прийдемо до нього і оселю у ньому створимо ». (Iван.14:18-23)

Христос явився учням, щоб побудувати оселю в них, як потім і вони, отримавши силу згори ( Деян.1:8 ), навертали нових учнів. «Не воїнством і не силою, але тільки Духом Моїм» (Зах.4:6). «Ви збудовані на підвалинах апостолів і пророків, з наріжним каменем - самим Ісусом Христом. На Ньому  всяка будівля, досконало збудована,  зросте у святий храм у Господі, в якому й ви будуєтеся Духом Божим і стаєте Його оселею». (Єф. 2:20-22; Іван.14:23). А що ж таке голгофа? - В перекладі: «череповище, лобне місце» – вмістилище розуму. Людина з  просвітленим Божим розумом не розіпне Христа. Тільки спотворений гріхом беззаконня, содомський, єгипетський розум – він розпинає Його в собі...

«І трупи їх [двох свідків Божих] залишить на вулиці великого міста, яке духовно називається Содом і Єгипет, де і Господь наш розп’ятий». (Откр. 11:8).   Де Господь був розп’ятий –  відповідь відома: на голгофі, в Єрусалимі… Але апостол звертається до віруючих які відійшли  від істинного мислення: «О, нерозумні галати! Хто спокусив вас не підкорятися істині [вас], у яких перед очима визначений був Ісус Христос, (як ніби) у вас розіпнутий », – у них, серед   галатів розіпнутий! (Гал. 3:1). ( перекладачі, не розуміючи апостола, вставили своє «як нібито», «немовби» «начебто» (виділили, бо в оригіналі Послання цього нема)  «…Тих, що раз просвітились, і попробували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого, і спробували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку, і  відпали,    не можна  знову відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають». (Євр.6:4-6)

 

 

Отже, розп'яття рятівне, спасаюче від гріха беззаконня, і розп’яття      свідоме відступництво від Істини, коли знову розпинаємо в собі і зневажаємо вже один раз відкритий нам образ Сина Божого.  Слава Богу, якщо ми з Христом розіпнемо гріх в собі, помремо для гріха, станемо людиною за образом і подобою Божою. І не допусти, Господи, розіпнути Христа, убити в собі Дух Божий, померти для життя вічного: «бо якщо живете по плоті – помрете; якщо ж духом умертвляєте тілесні вчинки, – будете жити. «Бо всі, що водяться Божим духом, є Божі сини». (Рим.8:13,14)

 Коли ж ще не маємо Христа в собі, то звернімось до Бога-Слова, «щоб в покаянні  загладилися гріхи ваші, та прийшли часи відради від Господа…» (Деян.3:19-20,26). 

Воскреслі апостоли спочатку проповідували іудеям, а потім звернулися до язичників. І Петро про себе і про них говорить, як про Ісуса Христа воскреслого. «Христос у вас, покладає надії слави, Якого ми проповідуємо, напоумляючи всяку людину і навчаючи  всякій премудрості, щоб представити всяку людину досконалою в Христу Ісусові»  (Кол. 1:27-28; 1 Кор.3:16 )

Ось такого Христа проповідують апостоли – «…Христа  [ розіпнутого  для гріха], для Іудеїв спокуса, а для елінів безумство ». (1Кор.1.23)   Намагайтеся мати мир з усіма і святість, без якої ніхто не побачить Господа» (Евр.12:14).

«Для цього преклоняю коліна мої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа, від Якого іменується всяка вітчизна на небесах і на землі, та дасть вам, по багатству слави Своєї, міцно затвердитися Духом Його у внутрішній людині, вірою вселитися Христу в серця ваші, щоб ви, вкорінені і затверджені в любові, могли осягнути з усіма святими, що широта і довгота, і глибина, і висота, і зрозуміти любов Христову, що перевершує розуміння, щоб вам виповнитися усію повнотою Божою" (Єф.3.14-19). Нехай дасть нам Господь Духа розуміння! 

скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно
0

   Система Orphus

Добавить комментарий

Оставить комментарий