Найбільша трагедія людства.

Необхідність вибору неминуче виникає перед кожною людиною при вирішенні будь-якої проблеми. Найважливішою з усіх проблем – проблема розуміння Істини буття і сенсу Життя Людини.
"Що є Істина?” – запитав на допиті Христа владний представник Риму. Переконаний в невинності Ісуса, Пілат "вмив руки” перед народом і сказав: ”Невинний я в крові Праведника цього...” Назвавши Його справжньою Людиною, хотів відпустити, як одного з в'язнів. Пілат запропонував натовпу зробити вибір між Праведником Христом і розбійником Варавою, з надією на те, що виберуть Невинного. Зборище, осліплене релігією, спотвореною фарисейським буквалізмом, і підбурюване їхніми сліпими керівниками, несамовито волало: ”Хай буде розп'ятий. Кров Його на нас і на дітях наших”. Пілат відпустив їм Вараву, а Ісуса видав на розп'яття... Світло Божої Істини, явлене Ісусом Христом, висвітлює трагічні наслідки гріховного вибору в історії всіх народів. В його смерті, насамперед, винна вся зафанатизована релігія, представлена первосвящениками, старійшинами, фарисеями і книжниками. Така пуста, бездуховна релігія у всі часи завжди переслідує і віддає на язичницьке судилище Праведника, вимагаючи Його смерті. Від часів первомученика Авеля вся історія людства свідчить, як народжені від тіла завжди гонять і вбивають народжених від Духа Істини.

Римська освіта, закони Риму і положення Риму, як представника елінської культури, були достатніми, щоб Пілат міг побачити в особі Христа справжню Людину і визнати Його невинним. Але все це не вплинуло на захист Праведника від страшної наруги і смерті. Мали очевидну підставу і всі владні можливості захистити Праведника і не захистили Його. І ця обставина стала історичним свідченням, осудженням і звинуваченням всієї жорстокої системи "мудрості цього світа”. Історична драма, започаткована фальшивою злочинною релігією в синедріоні, продовжена в преторії Пілата і виставлена перед фанатизованим натовпом народу, завершується великою трагедією. Народу, осліпленому релігійним фанатизмом, надали можливість зробити вибір між Життям і смертю, благом і прокляттям. Вчинений вибір став зловісним прообразом різних народних референдумів, плебісцитів і виборів усіх часів і переконливо свідчить, що ні спотворена релігія, ні культура і освіта, ні народ в його більшості без знання Істини не можуть зробити вірний вибір, і тому не можуть творити добро.

Чому окрема людина і людство всіх часів постійно роблять такий страшний, згубний вибір, що веде на дороги, кінець яких неминучі страждання і загибель? Щоб зробити вірний вибір, необхідно мати вірний розум, вірне, неспотворене розуміння існуючого. Людині відомо багато законів і закономірностей, якими все рухається, живе й існує. Відкриті закони матеріального світу мають світоглядне і практичне значення, і всі вони можуть бути використані і примінені людиною для добра, або для зла. І коли знання законів світу не використовуються для добра, то діяльність, що не спрямована на благо, неминуче стає злом так, як відсутність Світла є темрявою. Над найбільшими знаннями про світ (які є "деревом пізнання добра і зла”) вивищується Знання Істини Єдиних духовно-моральних Законів Життя Людини. Ці закони дані Самим Богом в Десяти Заповідях, як вічні Святині для всіх народів. Вони стали Відкриттям Єдиної Волі Божої у виконанні їх Ісусом Христом. Тільки ці Закони Життя – єдині в своїй сутності. Ні в їх буквальному, ні в духовному розумінні і виконанні неможливо використати або тлумачити для зла.

Виконання їх – це найвище Благо для кожної людини і для всього людства. Доступно виражена в них мудрість Божої Волі і є тим Вічним Деревом Життя, що від початку заповідане Людині для споживання плодів його мудрості. Кожна людина поставлена перед найважливішим вибором: сприйняти Волю Бога, керуватись і жити мудрістю Його Заповідей, або проігнорувати, знехтувати, відкинути їх і керуватись земними, тварними, тілесними началами, якими існує бездуховна, беззаконна світова жорстока система цього світу, яка своїм злом приречена на повне саморуйнування. Чи існує вихід з цього, здавалось би, фатального стану речей? Чи існує у людини вибір для себе і своїх ближніх іншої, благої долі? Біблія відповідає: "Так говорить Господь: зупиніться на дорогах ваших і роздивіться, та розпитайте про дороги предвічні, де дорога добра – то ідіть нею і знайдете спокій душам вашим.” (Ерем.6,16). Люди ідуть тими різноманітними дорогами і манівцями, на які вони свідомо чи не свідомо поставлені своїми батьками, їх релігією, традицією або звичаями, релігійними, політичними або ідеологічними провідниками.

Часто поєднані, переплетені і заплутані всі ці чинники визначають свідомість людини. І вона вже не йде в якомусь одному з цих напрямків, а блукає, як в лабіринті, задаючи запитання: "Звідки? Куди? Для чого?”, і не знаходить відповіді. На цих манівцях, в умовах так званої свободи, густо і вміло розставлені сітки різних релігій окультного марновірства різноманітного характеру. В найхимерніших і найнеймовірніших варіантах одні обіцяють блаженство на небі, інші пророкують кінець світу з страшними карами, що спадуть з неба, і тому подібні інші, втягнуті в політичні круговерті з їх міжпартійними протистояннями та боротьбою. Людині важко розібратися у різноманітті їх багатоголосся. І тому нелегко почути і вибрати поклик чистого голосу Божих пророків, які від початку сповіщали народам Його вічний Заповіт – Десять Заповідей. "Я навчив вас постанов і законів, як велів мені Єгова, Бог мій, щоб ви так чинили... бо в цьому мудрість ваша і розум ваш перед очима народів”.(Втор.4:6) Тому, що мудрість, розум і велич народу в виконанні славетних Божих Заповітів. "Прийдіть до Мене, всі знеможені і обтяжені, і Я заспокою вас. Візьміть ярмо Моє на себе, і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірливий серцем, і "знайдете спокій душам вашим.” (Мф.11,28-30). Яке ярмо пропонує Спаситель всім знеможеним і обтяженим, і чого навчитися від Нього закликає Ісус? "...Заповідь, що заповідаю тобі нині не тяжка для тебе і не далека від тебе... щоб почути її і виконувати. Ні! Це слово дуже близько до тебе, воно в тебе на устах і в твоєму серці, щоб виконувати.” (Повт. Зак. 30.11-14; 1 Ів. 2.7).

Бо Новий Заповіт з народом полягає в тому, щоб виконанням Заповідей Божих відновити зв’зок з Ним. "...вкладу Закон Мій всередину їх і на серцях їх напишу його і буду їм Богом і вони будуть Моїм народом і вже не будуть вчити один одного і брат брата: пізнайте Господа, бо всі будуть знати Мене...” – ”Я відновлю Заповіт Мій з тобою, і впізнаєш, що Я Господь.”(Ер. 31.3-34; 16.62; Іс.61.3; Відкр. 1.6; 5.10). "Не думайте, що Я прийшов порушити Закон чи Пророків, не порушити прийшов Я, а виконати. Істинно кажу вам: доки небо і земля не минеться, аж поки не збудеться все.” (Мф. 5.17). "Ось іду виконати Волю Твою, Боже, і Закон Твій у Мене в серці” (Пс. 39.8; Євр. 10.7). Так заповідає Свою покору і лагідність перед Отцем Небесним Христос, і закликає кожну людину відновити в Ньому зв'язок з Богом. І якщо людина стурбована тим, яку серед безлічі релігій вибрати, то через Ісуса Христа Бог відкриває людині спасіння у відновленні зв'язку з Богом (бо слово релігія в перекладі означає – відновлення зв'язку). Єдиною умовою, яку Бог ставить для цього перед кожною людиною, – це виконання Його Волі так, як виконав її Ісус Христос, явивши покору, лагідність і любов. Бо "Любов – це виконання Закону” (Рим.13.10.) Таке відновлення зв'язку з Отцем Небесним, на основі Його умови, – і буде тією єдиною, правдивою релігією без різноманітного "богослів'я”, священнослужителів, догм, доктрин, культів, ритуалів, атрибутів і форм. Тільки вибір Єдиних Заповітів Бога об'єднає в Ісусі Христі всі народи в одну сім'ю Єдиного Отця Небесного. Бо тільки неухильним прийняттям і беззастережним виконанням Заповідей Божих здійсниться Царство миру і Любові на Землі.

НАЙБІЛЬША ТРАГЕДІЯ ЛЮДСТВА

Ще й до нині представники усіх наук пропонують своє бачення найбільшої трагедії, яка будь-коли спіткала людство. Значимість трагедії визначається кількістю людських жертв та матеріальних збитків за певний проміжок часу. Цифри вражають! ІнфекціЇ, виверження вулканІВ, землетруси, ПОВЕНІ, метеоритИ, війнИ... То яка ж вона, найбільша трагедія і коли відбулася? У християн є незмінна відповідь на це запитання. Найрозумніша істота у безмежних просторах всесвіту, для якої були відкриті усі можливості духовного і фізичного зростання, втратила зв'язок з ТВОРЦЕМ усього видимого і невидимого, з Богом. Втратила керівництво Істиною Його Законів Життя. Ця страшна трагедія сталася в ті далекі часи, куди не може проникнути ні історія, ні наука, а ні думка людини. Трагедія ця настільки вразила, що людство розпочало пошук Того Єдиного Джерела Істини, що може дати відповіді на всі питання: – хто є Людина? – звідки й для чого даровано їй життя? – мета і сенс її існування у ВСЕСВІТІ? Без відповіді на ці життєво важливі для

Людини питання увесь зміст і сенс її буття прирівнювався до життя, наймізернішої земної істоти. Втрата Істинного розуміння свого призначення і стала найбільшою трагедією для Людини (Адама); трагедія, яка примусила усвідомлювати не тільки створені нею жахливі наслідки великої втрати, а й розпочати всебічний пошук повернення втраченої гармонії в єднанні з Богом. Пошук виходу з темряви незнання, пошук дорги до ОТЦЯ відображений у релігіях світу. В різні часи серед різних народів, виникали релігійні пробудження. Мислення людини, обтяжене суто плотським, заземленим життям в створених нею важких обставинах, не могло мати вірне розуміння існуючого. Спотвореним мисленням, створювались різноманітні містичні уявлення про блаженство в потойбічному утаємниченому світі. Людей приваблювали обіцянками райського блаженства, і застрашували вічними муками пекла. І чим більше релігійні вчення відповідали підсвідомим спогадам і прагненням, тим більше вони приваблювали знеможене, хворе, налякане людство.

Але жахливі наслідки великого затемнення подовжувались. Людські жертвоприношення, чума, інквізиція, світові війни, холокост, Хиросима, спід, Чорнобиль... Цей перелік надто скорочений і не закінчений. Варто оголосити справді всеземну, всенародну скорботу, велике мовчання, щоб кожен замислився над тим, що і хто є справжньою причиною всіх трагедій в сумній історії людства. В такому скорботному замисленні над долею світу людство неминуче прийде до висновку – порушенням єдиних Божих Законів ЖИТТЯ – Десять Заповідей, воно само себе ввергло в безодню всіх трагедій. Різноманітні релігії, філософські, ідеологічні, чи політичні вчення – все це марні зухвалі спроби своїми зусиллями відновити справжній зв’язок з Творцем; спроби, які віддаляють від Істини, і виявляючи свою неспроможність. "Без мене нічого творити не можете...”, (Ів.15:5) – через віки пролунали, виправдані дійсністю, слова Того, Хто вченням і всім своїм життям, підтвердив Свої Слова: "Я є Дорога, Істина й Життя” – підтвердив, виконанням БОЖИХ ЗАПОВІДЕЙ – єдиної Волі Бога для всіх народів.

Найбільша трагедія для Людини – порушення Святого Закону Життя, і як наслідок, – втрата гармонійного існування в Богові. І найвище Благо – це осягнення вічності, через виконання цих Заповідей, які відкрив та звеличив у Своєму Вченні Істинний Син Божий – Ісус Христос.

Шукайте спасаючої любові не в релігіях, ідеологіях, а у Вченні Ісуса Христа. Його розуміння стверджено словами: "Розум вірний в того, хто Заповіді Божі виконує” і "Любов є виконання Закону”. Тоді Господь збереже від зла, трагедій і благословить незбагненними багатствами Своєї щедрості та любові!скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно
0

   Система Orphus

Добавить комментарий

Оставить комментарий